«Харків» – найдовший пароплав у світі
В рамках проєкту «Неймовірний порт»
В історії Одеського порту вистачає неймовірних рейсів, але деякі з них більше схожі на морські легенди. Одна з таких пов’язана з пароплавом «Харків», який свого часу жартома називали найдовшим судном у світі.
30 березня 1938 року з Одеси на Далекий Схід вирушила унікальна експедиція. Пароплав «Харків», буксир «Тайфун» і величезний суцільнозварний плавучий док вантажопідйомністю п’ять тисяч тонн утворили караван, аналогів якому світова морська практика майже не знала.
За неповні три місяці моряки пройшли понад 11 тисяч морських миль через Чорне, Мармурове, Егейське, Червоне, Аравійське та Південнокитайське моря, перетнули Індійський і Тихий океани. На шляху були шторми, сильні течії та виснажлива тропічна спека, від якої перегрівалися механізми. На палубі дока додатково перевозили катери та ліхтери, а в трюмах «Харкова» знаходилися тисячі тонн вантажів, вугілля і запасів води. Це дозволяло уникати зайвих заходів до іноземних портів і економити кошти.
20 червня караван благополучно прибув на рейд Петропавловська-Камчатського. Успішне завершення рейсу стало доказом того, що точний інженерний розрахунок, професіоналізм капітанів Георгія Мезенцева та Віталія Цільке і витривалість екіпажів здатні зробити можливим навіть те, що раніше вважалося неможливим.
Втім, справжню славу «Харків» здобув ще раніше — і зовсім за інших обставин.
Навесні 1933 року пароплав із вантажем бобових вийшов із Миколаєва до європейських портів. 8 березня, у густому тумані поблизу Босфору, судно наскочило на кам’яну гряду і сіло на мілину. Поки чекали на рятувальників, розпочався шторм, який пошкодив корпус.
Далі сталася історія, що увійшла до багатьох морських хронік. Через пробоїну в трюм почала надходити вода. Горох намок, розбух і почав тиснути на конструкції судна з такою силою, що деформував переборки, вирвав шпангоути і буквально розірвав пароплав навпіл.
Здавалося б, на цьому історія мала завершитися. Але через мілководдя обидві частини судна залишилися на плаву. Носову частину відбуксирували до Севастополя, кормову тимчасово залишили в Стамбулі, де її додатково укріпили, а згодом також доставили на ремонт.
Саме тоді серед моряків народився знаменитий жарт: «Харків» — найдовший пароплав у світі, бо його ніс знаходиться в Севастополі, а корма — в Константинополі.
Фахівці Севастопольського морського заводу здійснили справжнє диво судноремонту. У сухому доці обидві частини судна з ювелірною точністю поєднали та зварили в єдину конструкцію. Робота вимагала виняткової точності, адже будь-яке зміщення могло вплинути на міцність корпусу.
18 травня 1934 року «Харків», який ще недавно існував окремими половинами у двох містах, знову вийшов у море, ставши легендою світового судноремонту.
Можливо, саме тому участь цього судна в одеській експедиції 1938 року сприймалася як символічна. Пароплав, який одного разу буквально повернули до життя, став учасником операції, що стала частиною великої морської спадщини Одеси і увійшла до історії світового мореплавства.
