У два яруси
В рамках проєкту "Неймовірний порт"
Норвезький лісовоз «Рой» (ROY) зазвичай перевозив на палубі штабелі дощок заввишки до 8 метрів. У квітні 1958 року судно прибуло до Одеси по вантаж для металургійного комбінату, що будувався в місті Бхілаї (Індія).
Основну частину вантажу становили негабаритні металоконструкції. Обробляти такі судна було непросто, але одеські портовики проявили винахідливість.
Начальник групи причалів Михайло Версанов та інженер Георгій Стокфіш звернулися до капітана з пропозицією укладати металоконструкції на палубі так само високо, як і ліс, тобто у два яруси.
Капітан погодився, висунувши умову: порт має дообладнати палубу власними силами й за власний кошт. На тому й потиснули руки. Портовики приварили по обох бортах 120 сталевих косячків (так званих римів), установили 50 дев’ятиметрових стояків, після чого на другий ярус уклали й додатково закріпили два десятки 18-метрових ферм загальною масою 285 тонн.
«Рой» став першим судном, яке вийшло з Одеського порту з двома ярусами металоконструкцій на палубі. За його прикладом почали вантажити англійський «Джон Лірос», індійський «Джалакендра» та інші суховантажі.
Новий метод, що дозволяв економити державні кошти, одеські портовики активно застосовували для кріплення експортного обладнання, яке вирушало до Індії, В’єтнаму, Єгипту, Сирії, на Кубу та в інші країни.
